Моновистава «В степу безкраїм за Уралом», автор Василь Голуб, рік оприлюднення: 2014.
Висунуто Полтавським академічним обласним українським музично-драматичним театром ім.М.Гоголя.
«В степу безкраїм за Уралом» моновистава у жанрі літературно-музичного монтажу, що була створена народним артистом України Василем Голубом у 2014 році до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка.
Василь Голуб провідний актор Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім.М.Гоголя, який працює у цьому творчому закладі з 1971 році. Протягом багатьох років прекрасна акторська і вокальна підготовка зробили його незмінним виконавцем головних ролей драматичного і музичного репертуару. Акторське обдарування Василя Голуба різнопланове, дозволяє кожного разу демонструвати широку палітру виразних сценічних засобів. Це допомагає актору створювати глибоко психологічні, достовірно переконливі образи у виставах за класичними й сучасними творами драматургії. Серед акторських робіт останніх років патріотичні ролі: Тарас Бульба («Легенда про Тараса», за М.Гоголем), Хома Кичатий («Назар Стодоля», Т.Шевченко), Тарас Шевченко («В степу безкраїм за Уралом»), Іван Мазепа («Остання любов Гетьмана») та інші.
Маючи широку палітру акторський творчих робіт та багаторічний досвід, митець відчув у собі сили створити авторську ґрунтовну роботу за творами Тараса Шевченка. Допомогла також багаторічна практика роботи Василя Голуба як читця, озвучувача фільмів. Тому, до 200-річчя від дня народження Великого Кобзаря у Полтавському театрі він презентував моновиставу «В степу безкраїм за Уралом».
Слова та думки Т.Шевченка глибоко вкоренилися у свідомості актора, який і серцем, і душею відчув настрої автора, зрозумів його. Василю Голубу окрім прекрасного голосу, емоційних переливів інтонації, вдалося передати складну людську долю поета.
На початку вистави Тарас Василь Голуб спускається до глядачів з високого п'єдесталу, поза ним широкий краєвид рідного краю, світанок надій... А він на службі, солдат муштрований в Орській фортеці. В степу безкраїм за Уралом він згадує згадує про рідну Україну, про кохання, про молоді літа, про братів-українців, про біль ошуканого і пригнобленого народу. Він на чужині, але від цього йому болить не менше: за рідних, за закатовану Вкраїну. Щемливо та тужливо звучать із вуст актора уривки з творів «Гайдамаки», «Сон», «Не молилася за мене» та інші.
Тривога опановує Шевченка-Голуба, адже в чужині, на самоті залишається лише мріяти про те, щоб розірвати кайдани, і звільнити свою волю, знайти свою долю. У продовження цієї теми звучить дует Тараса-Голуба та молодого Тараса (Ангел Георгієв) «Де ти бродиш, моя доле?». Стає відчутною невимовна сила почуттів, закладена в кожному вірші, «пережита» акторами на сцені.
Апофеозом літературно-музичного монтажу «В степу безкраїм за Уралом» стає декламація актором «Кавказу» та «І мертвим, і живим, і ненародженим...». Це послання Шевченка нам, прийдешнім поколінням. Адже, ті слова, що були написані у минулому, стосуються кожного сьогодні.
Актуальність Шевченкового слова підтверджувалася схвальними відгуками глядачів, які приходили на виступи народного артиста України Василя Голуба, сльозами в їхніх очах по закінченню вистави.
В 2019 році вистава «В степу безкраїм за Уралом» була включена у програму Міжнародного театрального фестивалю «Коломийські представлення». Створений В.Голубом образ Т.Шевченка змусив присутніх у залі вкотре згадати своє коріння, відчути любов до Батьківщини.
Моновистава «В степу безкраїм за Уралом» стала втіленням тих пророчих слів, які майже два століття тому виголошував Шевченко. Минають роки, але й сьогодні для українського народу актуальними є заклики Великого Кобзаря «порвати кайдани», «обійнятися», помолитися і далі боронити свою країну, бути патріотами і знати, що наш народ має своїх героїв, має волю до життя.
